ТАБЛЕТКА ЧИ ЖИТТЯ?
Хто спровокував надприбутки «бізнесу на хворобах»?
Марко ПОВСТАНЕЦЬ
Літнє подорожчання ліків поставило багатьох киян перед щоденним вибором: купити хліба та молока чи ліків, без яких не прожити й дня?
Обсяг українського ринку ліків вражає – 1,5 млрд доларів США на рік! Тут ходять величезні суми грошей і зіштовхуються інтереси багатьох бізнесменів та чиновників. Недарма ж під час формування уряду за непоказну й зовсім не стратегічну посаду міністра охорони здоров’я щоразу точиться така боротьба...
Фармацевти з дилерами не хочуть поступатися своїми надприбутками, тож за зростання цін на ліки розплачуються споживачі – а це переважно літні та хворі люди.
Влітку, під час шаленства цін на ліки, рука не раз тягнулася до валідолу... Проста настоянка календули подорожчала з 1,75 грн до 5,3, дитячі краплі від алергії «Фіністил» – з 11 до 20 грн, а сам валідол злетів у ціні з 25 до 75 копійок за упаковку! Препарати для гіпертоніків «виросли» вдвічі. Настоянка глоду тепер коштує 5,6 грн, а імпортний «Престаріум» – 79 грн. Либонь, такі ліки доступні тепер лише почесним чекістам з їхніми немінімальними пенсіями...
До літа фармацевти погрожували підвищити ціни на ліки через подорожчання спирту. Влітку під чутки про посуху та неврожай зернових спиртовики роздмухали ціну на літр «вогненної води» до 19 гривень, а на зиму обіцяють вже 21. Проте, за словами директора Асоціації фармацевтичних виробників України Олени Алексєєвої, Кабмін цілком компенсував виробникам зростання витрат на придбання спирту.
Невже ж до подорожчання ліків причетні торговці? Певно, начитавшись переможних реляцій уряду про стрімке зростання життєвого рівня українців, вони вирішили змусити нас забезпечувати надприбутки «бізнесу на хворобах»?
Києву ще пощастило – 70% ліків у його аптеках зроблено в Україні, тоді як в інших краях це співвідношення є зворотним. А імпортні ліки дорожчі від українських у рази! Скажімо, ціна імпортних крапель від катаракти «Тауфон» понад 20 грн, тоді як український «Тауфон» коштує 2,5 грн за упаковку. Щоправда, існує думка про вищу ефективність імпортних ліків. Проте, як зазначила генеральний директор ВАТ «Фармак» Філя Жебровська, «це не більше ніж міф, але дехто в Україні не зацікавлений у його розвінчанні».
Висновок очевидний – захищати власного виробника! Але, мабуть, українське фармвиробництво комусь сильно заважає. Про це свідчать рейдерські атаки на фабрику «Дарниця» та Борщагівський хімфармзавод, спроби недружнього поглинання того ж «Фармака».
У деяких сусідніх країнах влада компенсує незаможним третину вартості «соціальних» ліків. В Україні ж про це поки що ніхто не думає. Одначе багато експертів вважає, що набір «соціальних піґулок» повинен бути доступний усім споживачам незалежно від зростання цін.
Як же бути хворому пенсіонеру – повернутися до бабусиних трав і примовлянь? Але й тут не все гаразд: за пару років трав’яні препарати в аптечній мережі відомої в Україні цілительки підскочили в ціні з півтори гривень за скляночку до 10. А нещодавно один популярний київський травник продав мені 50-грамовий пакетик подрібненої трави за... 50 грн!
Очевидно, українцям залишається лікуватися практичною йогою. Бо ж там усілякі лікувальні пози – асани – поки що безкоштовні...
Звісно ж, імпорт закордонних ліків приносить фармацевтичним спекулянтам значно більший зиск, аніж торгівля вітчизняним товаром...
Непогано також душити українського фармацевта акцизним збором на спирт для ліків – він, за словами Олени Алексєєвої, існує лише в Україні. А без нього ліки були б для споживача значно дешевшими...
Re: В Молдавию будет въехать труднее
Текст свернут. нажмите + чтобы посмотреть
Ответить с цитированием