Я вовком би
вигриз тризуб
Із шкіряно - синьої книжечки,
А тОму, хто це придумав
Відрізав би руки та ніжочки.
Сиджу в купе до Італії
Прикордонник пАспорта просить
Держави-примари відсталої,
Де смерть громадян своїх косить.
А поряд нахабні поляки
Чотириста років нам срали.
Забули прокляті собаки,
Як хлопців шаблями рубали,
Здають паспорт, і я здаю
Свою жовто-синю кніжину
Всміхается падла поляку
Мене врахував за скотину.
Забув вже, як руки тремтіли,
Як паспорт тримав совєцький.
Вкраїнці йому осогидли
Йому до вподоби німецький.
Носильник не буде моргати,
Як він це робив раніше.
Жандарму на мене насрати
Іде по вагону скоріше.
Я вовком би
вигриз тризуб
Із шкіряно - синьої книжечки,
А тОму, хто це придумав
Відрізав би руки та ніжочки.
Я швидко в штани засуну
Свою непотріб паспортину
Погляну на всіх із сумом
Як та недобита скотина.
На верхню полицю лягаю:
Яка ж я для всіх обуза,
І вже уві сні благаю
Паспорт Радянського Союзу!
(с) Ираклий
[censor.net.ua]
Ответить с цитированием