Сейчас вместо классиков украинской и украинской советской литературы нашей молодежи активно навязывают в каестве вершины литературного гения навязывают всякие драчи и яворивские, сами уже давно неспособные написать что-либо путное, коллаборационистских писак, обсуживавших во время Великой отечественной войны оккупантов. Одним из Таких является Евген Маланюк. Вот один из образчиков его творчества:

Ви забули нащадки Монгола
Половецький посвист степів?
Ще летітеме мертво і голо
Над Москвою наш буряний спів.

Ще повстане, воскресне із мертвих
Великий Князь Дніпра!
Не поможуть запізнені жертви:
Ми не братимемо у бран.

Ми на стерво гнилої імперії,
На трупарні кривавих кремлів –
Підіймемо розгойдані прерії
Степової землі.

Гострим вітром назавжди ми виріжем
І зрівняєм московські горби,
Хай дихне лиш пожежею тирси
І покотить грім боротьби.