Жлобы нашего времени.

[glava]

Кстати,отличный коммент

[Гординя , спроба показати себе вище іншого завше притаманна людям з претензією на домінування. Не за рахунок мудрості, чутливості чи милосердя, а за рахунок розпальцювання — я крутий бо родився, вчився, проживав, тато, мама і т.п. Життя приматів. Як автор не згадав , що не так давно в селян взагалі не було паспортів і як гарно їх не пускали в міста в 32-33 роках, закрили виїзд загонами НКВД і — українські селяни вимирали селами. Місто , за примхою долі жидівсько-польсько-москальське , відносилось до українських селян з презирством і страхом.Бо було чого — автор сам відчуває,майже по Фройду, вину — за спаплюжені, обграбовані села й за своє паразитичне життя на горбі українського селянина. Читаючи муйню цього бевзя я згадую спрацьовані руки , згорблені від виснажливої праці плечі селян і розвалені сільські школи й лікарні, безробіття й безвихідь в очах. І бачу палаци і дорогезні авто “ударників кап.праці” — злодійні, хабарників, мусорів, прокурорських, бригадних і т.п. шушелі. До статті підходить вислів: краще жувати ніж говорити.

Один из жлобов осилил статью.