АНГЛІЙСЬКА БАЛАДА
Миднайт. Лише байдужий мун
Замок, Ай, самотні кроки.
Лунко б''є холодні клоки
Старовинний пендулум.
Сто століть і сірий стоун...
Хто там ?!. Незнайомий гест?!
Ноубоді...Тисне чест,
Колд віків проходить в боун...
Знаю, скрізь тут ходить дес,
Всі, хто був, пішли вже з нею,
По таємнім, темнім вею
Всі минули й зникли десь.
Ай''м елоун... Й тільки в найті
Я скликаю їх усіх,
Знову чути м''юзик, сміх,
Мову благородних кнайтів!
В їхнім колі я сміюсь,
Тайми згадую лицарства,
Глорію колишню царства
Й лиш під морнінг схаменусь...
Замовкають звуки струн,
Проскакав зелений дофін,
Час, коли я ляжу в кофін,
Знає тільки пендулум.