Вона в стихах?

[Юрист]

Стихи укроюных дарований...
Вот это меня просто порвало в клочья...

Смерть

Настане день, прийде той час,
Коли вже не врятує нас
Ніщо: ні гроші, а ні слава.
Прийде Вона. Прийде помалу.
Зніме чохол, блисне залізо
І поховають, може й слізно.
Можливо споминати будуть,
А може просто всі забудуть.
Й залишиться у подарунок
Камінний хрест та гіркий трунок
Безмежного мовчання гаю.
А що там далі, я не знаю.
Це знає лиш Вона одна.
Та, що косою розтина
тоненьку смужечку життя.
І все… Нема вже вороття.
Її обхитрувать не зміг
Ніхто, й ніхто не переміг
Стару бабусю, сиву геть
Просте ім'я якої СМЕРТЬ...

так что Вона - это при любом раскладе, баба с косой...