Як безмірно воно,
Тяжіння Землі,
Тяжіння полів
І сумних вербою,
Усіх доріг, по яких
Ми в дитинстві пройшли,
І доріг, по яких
Пройти належить.
Там гори високі,
Там степи безкраї,
Там вітри летять,
За путівцях пыля.
Ми діти Галактики,
Але найголовніше --
Ми діти твої,
Дорога Земля.
Тяжіння полів,
Тяжіння садів
І закатов, і сосен
У пухнастого снігу,
Невеликих сіл,
Невеликих міст
І нічного багаття
На порожньому березі.
Там гори високі,
Там степи безкраї,
Там вітри летять,
За путівцях пыля.
Ми діти Галактики,
Але найголовніше --
Ми діти твої,
Дорога Земля.
Не зміниться цей
Порядок речей
І наздожене мене,
І пригадується мені
Тяжіння Землі,
Тяжіння друзів,
Тяжіння улюбленої
У далекому вікні.
Там гори високі,
Там степи безкраї,
Там вітри летять,
За путівцях пыля.
Ми діти Галактики,
Але найголовніше --
Ми діти твої,
Дорога Земля.
Ответить с цитированием