...
Без «Просвіти»
Закрижанілі обвислі вуса, брита голова – таким козарлюгою виглядає Олег Голуб. Його прізвище значиться в книжці-довідці Р. Польового «Кубанська Україна» (К.: Діокор, 2002) як голови товариства «Чорноморська Січ» і лідера кубанської «Просвіти».
«Був у Києві якийсь комуняка Голуб, може, чули?» – запитує пан Олег. Кажу, що той і досі активний, чим засмучую Голуба-краснодарця. «Я кубанський козак за походженням, але навчався в російській школі, вважався росіянином за національністю». Прізвище своє Голуб пише принципово без м’якого знака у кінці. Демонструє банківську пластикову картку: коли йому її видавали, Голуб наполіг, щоб його написали через H, а не через G. Вчив він рідну мову самотужки, бо в Краснодарі нею мало хто розмовляє, не викладають і в Кубанському університеті, який він закінчив.
Під час перебудови Олег Голуб спробував створити на Кубані осередок «Просвіти». Влада зустріла цю ініціативу насторожено. Виникали проблеми з орендою приміщень для зустрічей просвітян. Крім того, в українській громаді почалися чвари. А після розпаду СРСР «Просвіті» запропонували перереєструватися згідно з новим законодавством. Цього так і не було зроблено, тож ініціатива просто всохла.
Голуб намагався співпрацювати з громадськими організаціями і партіями в Україні. Вони відгукувалися охоче. «Мене згадували у різних відозвах: мовляв, кубанці з нами!» Виглядає так, що кубанського просвітянина виставляли як рідкісний артефакт, щоб легше було отримати якийсь грант. Нині зв’язків з Україною Голуб майже не підтримує, хоча інколи листується з українською діаспорою в Канаді.
Кореспондент запитав, чи не відчуваються на Кубані утиски українців за національною ознакою. «Українського руху на Кубані немає, розумієте? – поміркувавши, каже Голуб. – Тож немає кого й утискати».
...
http://kobza.com.ua/content/view/3178/42/