Перевод:Привітання Голови Народної Партії Володимира Литвина до Дня української мови та писемності
04.Nov.2008
Шановні співвітчизники!
Щиро вітаю вас з Днем української писемності та мови, святом, яке своєю глибинною духовною суттю історично звеличує націю, консолідує й об'єднує суспільство. Мова є душею народу, його генетичним кодом, у її глибинах народилося багато того, чим можуть пишатися нації співвітчизники. У мові сконцентрована суть існування держави, її сила і могутність, адже без рідної мони немає народу як нації.
Віками український народ творив рідну мову. Наіше слово набирало скли у творах Григорія Сковороди, поглиблювалось під пером Івана Котляревського, Тараса Шевченка, удосконалювалося Панасом Мирним, Лесею Українкою та багатьма іншими видатними українськими письменниками.
Сьогодні виникає безліч проблем, пов'язаних з українською мовою та писемністю. Останнім часом українська мова стала предметом маніпуляцій з боку окремих політиків, а її розвиток - заручником чергових політичних обіцянок у той час, коли держава повинна гарантувати своїй національній мові всебічну підтримку. Сьогодні необхідно зробити все для того, аби престиж української мови в нашій державі зростав і вона розвивалася разом з іншими мовами нашої країни.
Згадаємо ж усі у цей день просту істину: людина, яка втратила свою мову, - неповноцінна, адже мова - то найперша і найголовніша ознака індивідуальності народу. Якщо ми втратимо нашу мову, ми втратимо і нашу Індивідуальність!
Нехай материнське слово стане для всіх нас оберегом.
З повагою
Голова Народної Партії,
народний депутат України,
Голова фракції «Блок Литвина»
у Верховній Раді України Володимир Литвин
http://narodna.kiev.ua/content/view/613/2/
Добавлено через 3 минуты 8 секундПоздравление Председателя Народной Партии Владимира Литвина к Дню украинского языка и письменности
04.Nov.2008
Уважаемые соотечественники!
Искренне поздравляю вас с Днем украинской письменности и языка, праздником, который своей глубинной духовной сути исторически возвышает нацию, консолидирует и объединяет общество. Язык является душой народа, его генетическим кодом, в ее глубинах родилось много того, чем могут гордиться нации соотечественники. В языке сконцентрирована суть существования государства, его сила и могущество, ведь без родного Моны нет ни одного народа как нации.
Веками украинский народ создавал родной язык. Наише слово набирало склы в произведениях Григория Сковороды, поглиблювалось под пером Ивана Котляревского, Тараса Шевченко, удосконалювалося Панаса Мирного, Лесей Украинкой и многими другими выдающимися украинскими писателями.
Сегодня возникает множество проблем, связанных с украинским языком и письменностью. В последнее время украинский язык стал предметом манипуляций со стороны отдельных политиков, а ее развитие - заложником очередных политических обещаний в то время, когда государство должно гарантировать своем национальном языке всестороннюю поддержку. Сегодня необходимо сделать все для того, чтобы престиж украинского языка в нашем государстве возрастал и она развивалась вместе с другими языках нашей страны.
Вспомним же все в этот день простую истину: человек, потеряла свой язык, - неполноценно, ведь язык - это самая первая и самая главная признак индивидуальности народа. Если мы утратим наш язык, мы потеряем и нашу Индивидуальность!
Пусть материнское слово будет для всех нас оберегом.
С уважением
Председатель Народной Партии,
народный депутат Украины,
Председатель фракции «Блок Литвина»
в Верховной Раде Украины Владимир Литвин
Перевод:В Україні не існує необхідності надання російські мові статусу державної на офіційному рівні.
Таку думку висловив голова Верховної Ради України Володимир Литвин на прес-конференції в Латвії, відповідаючи на запитання російських ЗМІ, акредитованих в Латвії.
Щодо питання надання російській мові статусу державної Литвин підкреслив, що сьогодні "необхідності формалізувати цю проблему в Україні не існує".
Литвин зауважив, якщо Україна матиме дві державні мови, то українська мова буде втрачена, можливо, навіть держава.
Він зазначив, що люди повинні знати декілька мов і держава має їх захищати. Голова ВР нагадав, що українська Конституція передбачає, що держава сприяє розвитку російської та інших мов.
Литвин переконаний, що дуже часто в Україні це питання політизують і особливо це активізується під час виборів.
Він зауважив, що багато політичних сил, які в ході виборчої кампанії висували питання надання російській мові статусу державної як основне гасло, не потрапили до парламенту. Це, на переконання спікера, свідчить, що таке питання в Україні не актуальне.
Як відомо, наразі за зміну статусу російської мови, принаймні на офіційну, виступає Віктор Янукович та Олександр Мороз.
http://www.pravda.com.ua/news/2005/3/30/3005.htm
Добавлено через 1 минуту 59 секундВ Украине не существует необходимости предоставления русскому языку статуса государственного на официальном уровне.
Такое мнение высказал председатель Верховной Рады Украины Владимир Литвин на пресс-конференции в Латвии, отвечая на вопрос российских СМИ, аккредитованных в Латвии.
По вопросу придания русскому языку статуса государственного Литвин подчеркнул, что сегодня "необходимости формализовать эту проблему в Украине не существует".
Литвин отметил, если Украина будет иметь два государственных языка, то украинский язык будет утрачена, возможно, даже государство.
Он отметил, что люди должны знать несколько языков и государство должно их защищать. Председатель ВР напомнил, что украинская Конституция предусматривает, что государство содействует развитию русского и других языков.
Литвин убежден, что очень часто в Украине этот вопрос политизують и особенно это активизируется во время выборов.
Он заметил, что много политических сил, которые в ходе избирательной кампании выдвигали вопрос предоставления русскому языку статуса государственного как основной лозунг, не попали в парламент. Это, по убеждению спикера, свидетельствует, что такой вопрос в Украине не актуален.
Как известно, пока за изменение статуса русского языка, по крайней мере на официальную, выступает Виктор Янукович и Александр Мороз.
Перевод:#11 за 14.03.2003
Володимир ЛИТВИН: "ЛЮБОВ'Ю І ВІДДАНІСТЮ МИ ПОВИННІ ЗАХИЩАТИ РІДНУ МОВУ"
Внаслідок історичних обставин, коли українські землі підпадали під вплив різних країн світу, у наших людей склалося неоднозначне ставлення до рідної мови, зазначив Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, відкриваючи 12 березня парламентські слухання "Про функціонування української мови в Україні". За його словами, іноземний вплив на українську мову мав як негативні, так і позитивні наслідки.
До позитиву Володимир Литвин відніс те, повідомляють кореспонденти Укрінформу, що під час заборони рідної мови, її утиску і паплюження інтелігенція, патріотичні кола нашої держави активізували свою діяльність за збереження рідного слова, боротьбу за нього.
У нинішніх умовах, коли Конституцією визначено українську мову як державну, необхідно приймати "компромісні рішення щодо користування українською мовою в офіційних сферах і побуті", наголосив Володимир Литвин. При цьому він закликав до толерантності і терпимості по відношенню до мов національних меншин. Спікер підкреслив, що Україна є багатонаціональною державою, тож потрібен поступовий перехід на повсякденне, на всіх рівнях вживання української мови.
Володимир Литвин запропонував під час слухань обговорити можливості, форми і механізми введення української мови в усі сфери діяльності і шляхи забезпечення функціонування української мови в усіх регіонах нашої держави. Пропонується також розглянути правові аспекти функціонування української мови. Володимир Литвин закликав обмінятися думками з приводу того, яке місце посідає українська мова в житті нашого суспільства, і як вирівняти неоднозначне ставлення громадян до рідної мови.
Глава парламенту висловив застереження щодо політичних оцінок і "виконання політичного замовлення" у мовному питанні. Володимир Литвин запропонував провести дискусії, обговоривши діяльність тих засобів масової інформації, теле- і радіокомпаній, які в різний спосіб дозволяють собі висміювати українську мову і тих людей, які нею користуються, а, відтак, формувати негативне ставлення до рідної мови у різних колах. Володимир Литвин висловив думку, що потрібно вдосконалити законодавчу базу щодо захисту рідної мови. Водночас він підкреслив, що не лише Верховна Рада законодавчо, але всі ми своєю любов'ю і відданістю повинні оберігати і захищати рідну мову як "невід'ємний атрибут нашого сучасного буття і невід'ємну запоруку нашого майбутнього".
МОВА, СОБОРНІСТЬ, ДЕРЖАВНІСТЬ
Українська мова ще не стала мовою спілкування для багатьох українців, відзначив під час парламентських слухань "Про функціонування української мови в Україні" народний депутат Лесь Танюк. Ще не високим є рівень знань української мови учнів загальноосвітніх навчальних закладів з неукраїнською мовою навчання та студентів вищих технічних навчальних закладів, сказав він.
Перехід на викладання державною мовою у східних і південних регіонах країни відбувається дуже повільно, особливо в Автономній Республіці Крим, зазначив Лесь Танюк. Брак фінансування не дозволяє належним чином забезпечити навчальні заклади необхідними програмними засобами та виданнями українською мовою.
Поняття національного суверенітету нам потрібно поширити на мовний інформаційний простір, який потребує також активного захисту. Слід нарощувати видання українською мовою та запровадити моніторинг мовного режиму комерційних радіостанцій і телеканалів з урахуванням кількісних і якісних показників українського ефірного часу при ліцензуванні та розподілі ефірних частот, вважає Лесь Танюк. Необхідно також звернути увагу офіційних представників іноземних держав, зарубіжних комерційних, культурно-освітніх, благодійних, релігійних та інших організацій на необхідність публікувати свої інформаційні матеріали, оголошення, рекламу державною мовою.
У здійсненні мовної політики принцип державності має доповнюватися принципом соборності. Саме тоді ми досягнемо своєї мети і станемо справжніми українцями, підкреслив Лесь Танюк.
Витрати на розвиток та функціонування української мови мають зрости
"Головним наслідком парламентських слухань "Про функціонування української мови в Україні" стануть рекомендації учасників слухань законодавчим та виконавчим гілкам влади", - зазначив народний депутат України, перший заступник голови Комітету ВР з питань культури і духовності, член політичної групи Української народної
партії, голова Всеукраїнського товариства "Просвіта" Павло Мовчан.
Так, за його словами, "Кабінету Міністрів буде рекомендовано розробити та подати на затвердження Верховної Ради проект Концепції державної мовної політики України, а також проекти Концепції розвитку та функціонування української мови на 2004 -2010 роки, створити в системі центральних органів виконавчої влади орган державного управління - Державний департамент з питань мовної політики, відновити в структурі Кабінету Міністрів Раду з питань мовної політики".
Павло Мовчан повідомив, що "учасники парламентських слухань рекомендували Верховній Раді України відкласти ратифікацію Європейської Хартії регіональних мов або мов меншин до прийняття парламентом Закону про мови в Україні, яким буде передбачено реальний механізм захисту і утвердження української мови як державної у всіх сферах суспільного життя".
Окрім того, за словами Павла Мовчана, "слухання мають призвести до збільшення в бюджеті на 2004 рік витрат на розвиток та функціонування української мови до 150 млн. грн.".
Олександр БАБАК.
http://svitlytsia.crimea.ua/index.ph...icle&artID=655
# 11 за 14.03.2003
Владимир ЛИТВИН: "Любовью и преданность МЫ ДОЛЖНЫ ЗАЩИЩАТЬ родной язык"
Вследствие исторических обстоятельствах, когда украинские земли подвергались влияние различных стран мира, у наших людей сложилось неоднозначное отношение к родному языку, отметил Председатель Верховной Рады Украины Владимир Литвин, открывая 12 марта парламентские слушания "О функционировании украинского языка в Украине". По его словам, иностранный влияние на украинский язык имел как отрицательные, так и позитивные последствия.
К позитива Владимир Литвин отнес то, сообщают корреспонденты Укринформа, что во время запрета родного языка, его скорби и паплюження интеллигенция, патриотические круги нашей страны активизировали свою деятельность по сохранению родного слова, борьбу за него.
В нынешних условиях, когда Конституцией определен украинский язык как государственную, необходимо принимать "компромиссные решения относительно пользования на русском языке в официальных сферах и быту", отметил Владимир Литвин. При этом он призвал к толерантности и терпимости по отношению к языкам национальных меньшинств. Спикер подчеркнул, что Украина является многонациональной державой, так что нужен постепенный переход на каждый день, на всех уровнях употребления украинского языка.
Владимир Литвин предложил во время слушаний обсудить возможности, формы и механизмы введения украинского языка во все сферы деятельности и пути обеспечения функционирования украинского языка во всех регионах нашего государства. Предлагается также рассмотреть правовые аспекты функционирования украинского языка. Владимир Литвин призвал обменяться мнениями по поводу того, какое место занимает украинский язык в жизни нашего общества, и как выровнять неоднозначное отношение граждан к родному языку.
Глава парламента выразил предостережение относительно политических оценок и "выполнения политического заказа" в языковом вопросе Владимир Литвин предложил провести дискуссии, обсудив деятельность тех средств массовой информации, теле-и радиокомпаний, которые в разный способ позволяют себе высмеивать украинский язык и тех людей, которые ею пользуются, а, следовательно, формировать негативное отношение к родному языку в различных кругах. Владимир Литвин высказал мнение, что нужно усовершенствовать законодательную базу по защите родного языка. Вместе с тем он подчеркнул, что не только Верховная Рада законодательно, но все мы своей любовью и преданностью должны оберегать и защищать родной язык как неотъемлемый атрибут нашего современного бытия и неотъемлемую залог нашего будущего ".
ЯЗЫК, соборность, государственность
Украинский язык еще не стал языком общения для многих украинцев, отметил во время парламентских слушаний "О функционировании украинского языка в Украине" народный депутат Лесь Танюк. Еще не высоким является уровень знаний украинского языка учеников общеобразовательных учебных заведений с неукраинского языком обучения и студентов высших технических учебных заведений, сказал он.
Переход на преподавание на государственном языке в восточных и южных регионах страны происходит очень медленно, особенно в Автономной Республике Крым, отметил Лесь Танюк. Недостаток финансирования не позволяет должным образом обеспечить учебные заведения необходимыми программными средствами и изданиями на русском языке.
Понятие национального суверенитета нам нужно распространить на языковой информационное пространство, которое требует также активной защиты. Следует наращивать издание на русском языке и внедрить мониторинг языкового режима коммерческих радиостанций и телеканалов с учетом количественных и качественных показателей украинского эфирного времени при лицензировании и распределении эфирных частот, считает Лесь Танюк. Необходимо также обратить внимание официальных представителей иностранных государств, зарубежных коммерческих, культурно-просветительных, благотворительных, религиозных и других организаций на необходимость публиковать свои информационные материалы, объявления, рекламу на государственном языке.
В осуществлении языковой политики принцип государственности должно дополняться принципу соборности. Именно тогда мы достигнем своей цели и станем настоящими украинцами, подчеркнул Лесь Танюк.
Расходы на развитие и функционирование украинского языка должны возрасти
"Главным результатом парламентских слушаний" О функционировании украинского языка в Украине "станут рекомендации участников слушаний законодательным и исполнительным ветвям власти", - отметил народный депутат Украины, первый заместитель председателя Комитета ВР по вопросам культуры и духовности, член политической группы Украинской народной
партии, председатель Всеукраинского общества "Просвита" Павел Мовчан.
Так, по его словам, "Кабинет Министров будет рекомендовано разработать и представить на утверждение Верховной Рады проект Концепции государственной языковой политики Украины, а также проекты Концепции развития и функционирования украинского языка на 2004 -2010 годы, создать в системе центральных органов исполнительной власти орган государственного управления - Государственный департамент по вопросам языковой политики, восстановить в структуре Кабинета Министров Совет по вопросам языковой политики.
Павел Мовчан сообщил, что "участники парламентских слушаний рекомендовали Верховной Раде Украины отложить ратификацию Европейской Хартии региональных языков или языков меньшинств к принятию парламентом Закона о языках в Украине, которым будет предусмотрено реальный механизм защиты и утверждение украинского языка как государственного во всех сферах общественной жизни".
Кроме того, по словам Павла Мовчана, слушания должны привести к увеличению в бюджете на 2004 год расходов на развитие и функционирование украинского языка до 150 млн. грн. "
Александр Бабак.
Ответить с цитированием
Сообщение от BWolF
