
Сообщение от
М.С. Грушевский
Згадана стаття, я переконаний,зовсім непотрібно ставить тезу, що «тільки уявивши собі в повній мірі, яка вже єсть у нашого народу наукова мова, науковий діяч зможе доповнювати її власними штучними термінами та назвами».Такою дорогою ніде не йшла наукова робота, і у нас поставити її на такий грунт – значить загвоздити її на довгі часи до української культури, втім і до науки, прикладати.Принціп крайнього етнографізму річ хибна, шкідлива, і з інтересами нашого національного розвитку зовсім незгідна. Вибилось українське громадянство з рам сеї програми в сфері артистичної, белетристичної творчости, котрій теж, і не дуже навіть давно, ставилось завданнє малювати етнографичний, народній побут. Немачого добровільно накидати знов такий прінціп нашій науковій роботі. Завдання національної української культури вимагають як найбільше творчої роботи, котра опирається і повинна опиратись на народній основі, але не тримаєть ся її невільничо, як слїпець плота.
Нарід однаково не може дати скільки небудь повної термінольогії географії, ботаніки, анатомії, механіки чи хімії, так сам як політичної економії, історії чи лінгвістики. Народня мова може дати для неї тільки деякі елементи, вони й зібрані вже в величезній більшости, значно мабуть більше як 90%, в загальних словарях і в спеціальних збірках, термінольогічних матеріалів, в підручниках і в популярній літературі. Те, що може принести дальше збираннє народньої термінольогії, сорозімірно невелике. Се збираннє буде і далі вестись, але воно ніколи й не скінчиться, тому не можна й чекати його скінчення. Нарід не тільки консервує готовий словарний матеріал,– він творить його і творитиме неустанно – в тім і маттеріал термінольогичний.
Розвивається житє і техніка – твориться і відповідна термінольогія у того <,> що ми звемо народом в тіснім значінню. Зявилися на Україні водяні й вітряні млини – зявились для їх конструкції й нові терміни. Пішли фабрики – поруч запозичених і тільки притертих (тому в переважній масі безвартісних) стали вироблятись і народні назви. Розвинулось на українській землі гірництво (шахтярство) – так само. Дістане ширшиий приступ сей колєктивний анонімний творець до елєктротехніки, до технольогії, до авіації – він і там творитиме свою термінольогію, по тим самим більше менше псіхольогічним законам, по яким творить її інтелігенція, дослідники й винахідники. Лінгвістичні й термінольогичні комісії будуть збирати сей термінольогічний матеріал, будуть працювати над неустанним оновленнєм термінольогії й культурної мови взагалі – дай Боже во віки віків. Але се буде тільки маленький регулятор в великій робітні культурної української творчости, як термінольогічні, правописні і язикові комісії у иньших культурних націй,– зпо між котрих виріжняти себе і ставити в якесь виключне становище, вийняте з-під загальних культурних норм <,> немає ніякої причини ні потреби.
...
І от відповідно до всього сказаного я й бачу чергові завдання в сій справі не в призбируванні матеріалів для якоїсь нової термінольогії, чи викладової шкільної мови, а в використуванню зібраного вже, приготованого; виробленого для творчої роботи над шкільною і популярною літературою.
...
Одні з членів повинні взяти на себе реальну сторону роботи, иньші – формальну, і язикову, термінольогічну і стилістичну. Між сими другими повинні бути люде обзнайомлені також з мовою польською і староруською) знайомість з мовою українською і росийською припускаю само собою) – настільки принаймні, щоб при помочи польського словника і, скажім, «Матеріалів для исторіи древнерусскаго языка» Срезневского орієнтуватися в словах староруських і польських. Се для того, щоб не хапатися, як то часом буває, польнізмів, які заховалися в старих українських пам’ятках і діалєктах сучасних, і не цураючись тих слів, які вживаються в росийській мові, але мають свій початок в нашій старій, київській мові і відповідають духови нинішньої української мови.
М. Грушевський, Чергова справа, Промінь, №3-4 (березіль 1917, Москва, с. 21-24)
З приводу статті О. Янати «Негайна справа в розвитку української науки і школи», Промінь, №7-8 1916